Як на мене, зовсім мало потрібно для свого духовного та фізичного здоров’я аби наповнитися емоціями від сил природної енергії. Якщо хоч на хвильку зупинитися, можна помітити у всьому щось “своє – унікальне”… Головне не поспішати жити!!!
Наша країна, дарує нам можливість бувати як на вершинах гір серед хмар так і в глибинах морів, милуватися природними пам’ятками та заповідниками, парками та лісами, печерами та каньйонами, річками та озерами, замками та фортецями і цей список можна продовжувати й далі… Так як витоки природної енергії у всьому і скрізь, головне бути відкритим та вміти сприйняти отримане!!! Хочеш торкнутись чогось надзвичайного чи величного, і це без проблем – всім керує справжнє бажання!!! Хочеш по справжньому затамувати подих, вперед у бездонність небес і спробуй стрибок із парашутом!!! Хочеш пізнати підводний світ вперед за аквалангом і відчуй на собі, що таке дайвінг!!!
Хочеш хоч трішки зрозуміти як відкривалися печери, тому вперед у Атлантиду – печеру Атлантиду!!! Це місце є дійсно дуже вдалим і класним початком для занурення в зародкову історію, стати маленькою частиною життя гіпсових кристалів, які за свої мільйони років бачили не мало так званих гостей на землі, як ми. На наш час припав чудовий вік, тому що ми можемо нашим діткам як пояснити, так і дати відчути з дитинства, що є що. В цьому випадку, як прикладом, є спелеологія.
Печера була відкрита ще в 1969 році і наразі належить до Національного природного парку “Подільські Товтри“. При її відкритті, асоціація виникла з чимось прекрасним та міфічним, ось так печера отримала назву “Атлантида”. Хмельницький спелео клуб “Атлантида”, що розташований неподалік, з особливою атмосферою допоможе пірнути у красу печери. Пропонують 5 різних за складністю маршрутів, гід під час всього шляху розповість історію, деталі утворення порід, різні цікавинки пов’язані із дослідниками та зробить посвяту у спелеологи!
Печера Атлантида має так звані зали і кожна з них має свою назву, пов’язану із подією того часу, коли була відкрита або на честь спелеолога, який відкрив саме той зал. Та частина недоторканих кристалів вражає своєю різноманітною структурою та формою, а при світлі ліхтариків виграє чуть не всіма кольорами веселки. Після проходження маршруту виникає бажання продовжувати далі вивчати інші маршрути, зацікавленість переповнює і манить ще і ще…
Чудовим доповненням до всього отриманого є сенс залишитися з ночівлею на території бази спелео клубу, або з наметом, або в будиночку. На території є баня, душ, туалет, кухня в доступі. Ввечері порадують смачною вечерею та чудовим виконанням співу під гітару біля нічного багаття. Загалом, атмосфера дуже дружня та позитивна!!!
Для більш заповненого вікенду, варто “розбавити” вже отриманні враження, ще одним із сусідніх місць, багатим на вражаючу до болю історію. І це місце по іншу сторону Дністра, місто Хотин в якому зберігає своє давнє зародження Фортеця XIII–XVIII століть.
Вхід через міст через величні ворота, гуляючи поруч велетенських стін та моторошними підвалами і ловиш думку: ”як же нам повезло народитися зараз, а не в той жахливий час”… Час постійного неспокою та проливання крові…
З 2000 року фортеця отримує статус Державного історико-архітектурного заповідника “Хотинська Фортеця”. Український кінематограф використовує площадки заповідника у своїх художніх стрічках, а також це є чудовим місцем для проведення різних козацьких реконструкцій! У 2007 році заповідник бере участь у Всеукраїнській акції “7 чудес України” і виборює перемогу!!!