Другий день нас знову вражав, але вже архітектурою. Наша подорож розпочалася вранці до Пура Таман Аюн. Цей храм вважається королівським на Балі, розташований поблизу села Менгві – і через це, його ще називають Taman Ayun Mengwi Temple. З індонезійської назву храма можна перевести як «прекрасний сад». Пура Таман Аюн є храмом індуїстським з особливою балійською архітектурою. Встигли оглянути його красу ще без напливу туристів, хоча і тих вистачило коли хотіли зробити красиві фото.
Наступною зупинкою був храм Танах Лот, який розмістився на дивовижній скелі, яку розділяє від берега 30 метрів води.
Місцеві мають змогу молитися там лише коли є відплив води, через те, що туди дістатися не просто. Красі природи просто немає меж. Це один зі священних храмів острова, що являється під охороною всесвітньої організації ЮНЕСКО.
Спека настільки втомила нас, що ми вирішили розбавити архітектуру з пляжем і тому вирушили на Паданг Паданг пляж (Padang Padang beach). На Балі немає місць за щоб не брали балійці гроші, тому як ви могли зрозуміти, вхід платний на пляж. Спуск досить цікавий, вузенька стежинка поміж скель. Відверто кажучи, хотілось побачити щось на зразок реклами баунті – пляж з білосніжними пісками та нагнутими над океаном пальмами і спілими кокосами. Але вражень “вау” не було, пляж як пляж і безліч нахабних мавп. Ми мали нагоду якраз спостерігати, як одна з мавп вкрала у туристів, які відпочивали, пачку чіпсів і ледь відійшла в сторону почала смакувати добутий легким шляхом новий снек. Щодо самого пляжу, то хотілось більшого на екзотичному відпочинку. Спеціальних місць аби переодягнутися немає, тому це також створює певний дискомфорт. Практично немає тіні, що не дає можливості затриматися з дитиною на довгий період або ж бути зануреним у воду. Але так як нам хотілось ще встигнути до заходу сонця у Храм Улувату, ми довго на пляжі не забарилися і вирушили знову в дорогу.
Крайньою точкою дня був Храм Улувату (Pura Luhur Uluwatu), що є неподалік села Пекату на півострові Букіт. Храм зайняв своє місце над морем, на крутому узвозі висотою близько 100 метрів.
Оснований десь в Х столітті. Цей храм є одним із дев’яти головних місцевих святинь острова, що захищають тутешній народ від лихих морських демонів. Всю площу Pura Luhur Uluwatu вивчити не змогли, через те, що на всій території Храму живуть агресивні мавпи, які не дають можливості оглянути в спокійній обстановці краєвиди. Як нам розповідали місцеві, що мавпи досить хитрі і можуть вкрасти будь що в туристів, особливо їм до вподоби окуляри. Якщо не встигли протягом 10 хв замінити на щось смачненьке свою річ, вони відразу починають ламати або розбивати ту річ яку вкрали. Тому відвідуючи місця з наявністю мавп, потрібно бути досить обачними.
Але саме Храм Улувату нам дав можливість спостерігати захід сонця на такій висоті над рівнем моря. З чудовим настроєм та враженнями ми повернулися в готель.
8 коментарів до Другий день вражень на Балі
Очень красивые фото
дякую!
Круть!!! очікую продовження!
дякую! обов’язково буде;)
Лільчик, дуже круто.
Дякую велике!!!
Цікаво, правдиво, натхненно!!! Все ж таки варто мріяти і втілювати омріяне в реальність) Лілія, дякую за неймовірно цікаву віртуальну подорож)
і я дуже дякую!!!