Прекрасний ранок, а інший на Балі і не міг бути))) під чудовий спів птахів ми збиралися на Elephant Safari Ride. Наш син був в очікуванні дивовижного!!! Забіжу трішки вперед, все так і було!!!!! Вирішили направитися саме в Убуд, село Таро. Як нам повідомили, що саме там ми зможемо побачити маленьких слоненят. Так ось, по приїзду нас привітно зустріли і порадили ознайомитися з історією створення парку, відвідати музей та картинну галерею, що є на території. Окрасою музею став експонат мамонту, а ось в галереї нас порадували роботи самих винуватців цього парку – слонів. Ці велетні дійсно вражають своїми здібностями та вміннями!
Проживання слонів в парку Mason Elephant Park & Lodge це в першу чергу відчуття безпеки для них. Так як причиною створення такого місця було масове винищення браконьєрами слонів, а також звичайні фермери травили та ставили пастки на них. Хоча владою і було заборонено полювання на слонів, це не зупиняло нікого. Все це сталося через тотальну вирубку лісів на індонезійському острові Суматра, там і властиве місце проживання для слонів. Їм просто не було куди дітися, ці тварини з величезним страхом втікаючи від небезпеки та шукаючи нове місце для життя могли руйнувати все, що було на шляху. І щоб не допустити повного знищення виду, почали створювати різні сафарі парки, розплідники, зоопарки і т.п. З великими зусиллями одному австралійцю та його дружині вдалося перевести слонів з острова Суматра на острів Балі. Таким чином пояснюється їхня поява саме тут – на Балі. Умови створенні чудові для них, величезна озеленена територія в тому числі прогулянки в диких джунглях та басейни.
Для відвідувачів у парку Mason Elephant Park & Lodge є можливість вибрати подальші дії зі слонами або катання на слоні в джунглях або купання зі слоном у басейні. Також можна купити рублений цукровий тростник за 15 000 рупій і годувати слонів, досить цікава забава))
На перший погляд можна сказати, що експлуатація їх для катання туристів в спеціальних кріслах не логічна тому, як за ними піклуються. Але як нам пояснив наш наїздник, що слонам взагалі не важко возити крісла з туристами, а навіть корисно ходити на великі відстані, щоб не атрофувалися їх м’язи та допомагало у швидшому та кращому перетравленні їжі. Під час прогулянки нашій “слонишці” хотілося різних справ, то звернути в сторону по смакувати травичкою, то привітатися з товаришем, то своїм голосним ревом повідомити всіх про небезпеку зі сторони дороги (в той час проїжджали на байках дуже шумні крикливі туристи), як виявляється слони бояться різних голосних звуків. Чесно кажучи, я цього всього злякалася добряче.
Як прогулювалися парком, спостерігали за тим, що більшість слонів перебуває на ланцюгу. Відразу виникає питання, де та воля?! А це все для того, щоб прийом їжі відбувався в спокійній обстановці для кожного, так як великі можуть відбирати їжу у менших і слабших, а так все справедливо і чесно. Коли підходить їх наїзник і звільняє з припону, то сам слон своїм хоботом піднімає його на себе для подальшої прогулянки – досить цікаве явище (виходить вони дійсно дружать). Нам дуже пощастило побачити слоненят, правда лише двох, одному три місяці, а іншому всього лише дев’ять днів. Але вони одна милота;)))) Тому під приємними емоціями були всі!!!!!
І знову вперед за враженнями)) Ми дуже хотіли відвідати кавові плантації, але “нюансом” мала бути та плантація, де живуть звірята під назвою африканські нандінії пальмові, які полюбляють кавові зерна. І ясна річ, спробувати і самим, смак тієї відомої – кави Лювак. Почувши наші побажання, Падей відвіз нас на Basanta Agro Organic. При вході ми зустріли привітного балійця, який нам відразу почав розповідати загальну інформацію про каву, а більш детальніше почав розповідати як створюється кава лювак.
Отже, коли ягоди кави дозріли їх дають їсти нандініям. Вони смакують лише мякотю ягоди, а зерна навіть не розкушують, відразу ковтають і завдяки особливостям їхнього шлункового соку – зерна набувають особливою гіркотою. Цілі зерна виділяються разом із екскрементами, їх збирають, обсушують, смажать, мелють і готують досить оригінальний напій. Ми смакували кавою на терасах з виглядом на неначе джунглі над якими згодом по гойдалися на цікавих гойдалках з відчуттям адреналінчику… Хлопці, що розгойдують – великі молодці.
Будучи в Індонезії мало хто відмовляється побачити красу рисових терас і не дивно, ти можеш сидіти на місцях фотозон (якщо звичайно немає черги з туристів для фото) і забути про все, відчуваєш повний спокій в повноцінній природній гармонії.
А яку красу витворила природа з тутешніми водопадами. Вони притягують твій погляд наче магнітом. Правда, щоб до них добратися, треба добряче постаратися. Долаючи кілометри вниз, власні калорії і сили – десь звідти доходить шум падаючої води)) Першим водопадом, який ми побачили був Блансінга (Blangsinga) висотою більше 10 м. У зв’язку з тим, що була велика кількість води, купатися було заборонено. Та й водичка була прохолодна, не кайфанеш. Фото та відео робити треба було дуже швидко, бо намокали як і ми, так і об’єктив від крапель води, які розліталися.
Емоційно збагаченні та дуже втомлені, ми провели ще один захід сонця на цьому прекрасному острові))
2 коментарі до Elephant Safari Ride
Цікава і змістовна стаття!!!
Спасибі велике за відгук!!!