Прокинувшись рано вранці, ще до сходу сонечка, без смаку кави та сніданку, ми поїхали спостерігати за дельфінами до міста Сінгараджа. Приїхавши на берег моря, де на нас чекав “капітан” нашого борту і ми швидко пішли на зустріч прекрасному!
Десь мінімум за три кілометри від берега, нарешті побачили цих злегка наляканих і втікаючих від завжди зацікавлених туристів, тварин. Справа в тому, що в той час було катерів з десять з туристами і всі дуже хотіли ж бачити цих розумних ссавців – дельфінів. Склалося таке враження, що вони просто кепкують і дразняться з людей, винирюючи по одному то в одному, то в іншому місці. Але коли вже більшості набридло ганятися за дельфінами і залишилося лише два катера, в тому числі і наш – вони наче почали своє шоу, ці трюки життєрадісних і вільних тварин нізащо не зрівняються з тими, що змушені виконувати в неволі. Сальто, плескання хвостом по воді та занурення, дельфіни виконують вражаюче, ось хто справжні знавці дайвінгу. За цим видовищем можна було ще спостерігати під час снорклінгу поруч з дельфінами і звичайно катером (дальше було б “стрьомно”- ;))) ).
Набравшись енергії на весь день, ми повернулися на берег і пішли в найближчий варунг(саме так балійці називають кафе та ресторани). Краса красою, але їсти вже хотілось. Основною їжею на Балі є, звичайно, рис. Нам дуже сподобалась балійська національна страва – Nasi goreng. Це тушкований рис з овочами та куркою або морепродуктами і смаженим яйцем, смак відмінний та й ціна повністю влаштовувала відносно інших страв))) порція коштує 25000 балійських рупій – 1.70 долара. А хто полюбляє або обожнює свіжовижаті соки, то вам дійсно сюди!) Зізнаюсь, ми зазвичай не обідали, вистачало повністю фреша і втамувати спрагу і бути ситими. В основному ціна за склянку фреша коштує 20000 рупій – 1.36 долара.
По смакували і знову на зустріч прекрасному! Наступним місцем нашої зупинки став другий для нас водопад Баньюмала(Banyumala) близько сорока метрів висотою. Аналогічна ситуація як і з водоспадом Блансінга (Blangsinga), щоб побачити треба прикласти чимало зусиль. Але всі ті зусилля варті кожного кроку. Каскадом падаюча вода і оточена незрівняною рослинністю змусить вас дивитись і дивитись на дивовижну працю її величності природи!!!
Після отримання “повної дози краси” для наших очей, видряпавшись вгору, ми направилися до індуїстського храму, а саме Улун Дану Бератан. За міфологією, саме цей храм обрала собі у володіння – богиня водної стихії. Храм побудований на озері Братан у стилі балійської архітектури. У період переповнення озера водою, храм неначе стоїть на воді.
Як нам здалося до повноцінного закінчення дня потрібно було додати ще чогось смачненького. Тому вирушили на шоколадну фабрику Pod Bali Chocolate Factory. Дорогою до запланованого місця, ми знову побачили безліч мавпочок. Але на цей раз вони були милими звірятками, без будь якого натяку на агресію. Купили в місцевого дядька шматочки папайї, який спеціально продає нарізані фрукти для мавп, пішли їх годувати.
Вони досить ніжно, але швидко хапали їжу аби більші та сильніші серед них не відібрали, що аж шкода стало маленьких. Але щоб не створювати натовп на дорозі, змушені були швидко повернутися в автомобіль і рушати далі. Отже, про фабрику. Вхід на шоколадну фабрику вільний як і все решта, ну крім власних витрат на шоколад. Ми мали міні екскурсію, бачили спілі та смажені какао боби і часткову роботу працівників фабрики за склом. Ці люди щасливчики, тому що виробляють шоколад у країні неймовірного різноманіття, величезному архіпелазі, що простягається на 5000 км. Різновидність шоколаду на будь який смак, кожний вид шоколаду був подрібнений у окремій чашці для визначення найсмачніших. А ще можна спробувати гарячий шоколад, що ми і зробили. Але після настільки солодкого напою, нам дуже довго не хотілося нічого із солодощів….
2 коментарі до На зустріч прекрасному
Дуже легко та радісно на душі після прочитаного) Я із захватом читала статтю і спіймала себе на думці,що увесь цей час з моїх вуст не сходила посмішка) Щиро дякую за можливість відчути по-справжньому позитивні емоції та на хвилинку повернутися у дитинство завдяки розповіді про дельфінів та шоколадну фабрику) З нетерпінням чекатиму на нові історії!!!
І це круто, так як класні і щирі емоції дуже важливі для нас!!!
Радійте, багато радості не буває;)))