Як на мене однією із візитних карток острова Балі є Храм Пура Лемпуянг на висоті 1058 метрів над рівнем моря. Ворота якого дивляться прямо на гирло діючого вулкану Агунг, вид звідти нереально красивий. Наш візит не співпав із планами хмар і вони повністю закрили від наших очей сам вулкан. І саме ту “ізюминку” цього місця на превелику шкоду ми побачити не змогли. До речі, щодо фото… Все дуже класно організовано, при вході до храму дають номерок і саме за цими номерами формується черга для фото без натовпу. Фото роблять самі працівники Храму, що досить зручно і швидко все відбувається.
Не менше вразив водний палац Тіртаганга (Taman Tirta Gangga) – архітектурний комплекс, що був побудований самим королем (останнім королем округу Карангасем). Що є на нашу думку також візитною карткою острова Балі. Сам король безпосередньо брав участь у будівництві, так як дуже захоплювався архітектурою. Окрасою палацу є велика кількість статуй тварин і демонів, що властиво для місцевої культури, ставки та фонтани, різні місточки та чудові алеї.
Цікавинкою є те, що ти маєш змогу ходити серединою ставка по великих різьблених камінцях як по стежині і спостерігати ближче за чудовими золотими рибками, а точніше золотими карпами Кої. Їх привезли туди із Японії, довжина яких може сягати до 90 см. Купивши дорогою корм, ми мали змогу милуватися цими величезними золотими рибками при їх частуванні.
З натхненням на велике, ми направилися ще далі надихатися і набиратися енергії від сил природи на Virgin beach. Погравшись в пісочку, покупавшись в океані, нас вирішила остудити ще злива. Але так як дощ був теплим і температура повітря не змінилася, то ми з радістю бігали пляжем під дощем та купалися. Мокрі та безмежно щасливі, ми повернулися в готель для повноцінного нічного сну.
А ось і він, ранок моєї тридцятої весни;)) Прокинувшись від звуку чудової пісні Фіолет “Романтика”, а далі насолоджуючись співом балійських пташечок, свіжими квітами зібраними в саду моїми коханими чоловіками та смаком кави на терасі ми збиралися на острів Nusa Penida. Нуса Пеніда надзвичайно красивий острів і, що 100 відсотково є візитною карткою Індонезії.
Наш товариш Падей забрав нас з готелю і відвіз на морський вокзал, де на швидкісному катері за 40 хвилин ми були на місці. За попередньою домовленістю нас там зустрів гід, який супроводжував по острові. Першою точкою знайомства з островом був пляж Crystal Bay Beach, наші посмішки від задоволення просто не зникали.
Природа неймовірно точно підбирає кольорову гаму для своїх творінь! Повна гармонія у кожному куточку, якого торкнулася природа. На пляжі нас чекав катер, на якому нас доставили до ймовірного місця появи мант. Але так як це був мій день, то по іншому бути не могло як побачити цих величезних створінь. Тому снорклінг був не те слово наскільки вдалий, потім ми насолоджувалися красою корал та різноманітних рибок. Повернувшись на берег, ми замовили сніданок у варунзі на пляжі і в оточенні прекрасного, кайфували від усього!!!
А далі той самий і незрівнянний Kelingking Beach!!! Такої краси я з роду ніколи і ніде не бачила, неначе сон чи то омріяна казка чи просто хтось відфотошопив те місце. Але ні, те все реальна природа і настільки ж реальна краса, просто “кайф для очей”.
Можна сказати “невинний” пляж залишається таким же до цих пір через свою віддаленість від людей. На перший погляд спуститись не так і важко і не так далеко, але це лише на перший погляд. Стежина, яка веде до прекрасного – дуже складна за своєю структурою, тому що спуск і як підйом під кутом 90 градусів, без безпечних поручнів та взагалі сходинок.
Ми пройшли з малечею половину шляху і почав зриватися вітер, накрапати дощ і у зв’язку з цим ми вирішили повертатися назад. Згодом здійнявся немов ураган, такої негоди ми ще не спостерігали за весь період перебування там, тому все заплановане не зуміли відвідати та й за браком часу також. Тому просто зобов’язанні повернутися туди як мінімум ще раз і на декілька днів. Острів Nusa Penida потребує значно більше часу для огляду всіх тутешніх незрівнянно – прекрасних краєвидів!!!
Чекай на нас;)